Главная » Статьи » Печера Млинки: наодинці з володаркою часу
Интересные статьи о туризме
Печера Млинки: наодинці з володаркою часу

|
Чи знаєте ви , що Україна є чи не найбагатшою країною в світі по кількості печер на своїй території? На нашій території знаходяться такі гіпсові гіганти як Оптимістична, Голубі озера, Млинки, Кришталева та ще понад десяток підземних скарбничок. Спелеологи з усього світу відвідують і досліджують їх. У деякі з них ви можете вільно потрапити, щоб познайомитися з цим чудовим підземним світом. Однією з таких печер є печера Млинки.. Печера Млинки знаходиться в Тернопільській області, поблизу містечка Чортків. Вона входить у десятку найдовших гіпсових печер України. Загальга довжина її ходів складає 27 км. Це надзвичайне місце для любителів активного відпочинку. Печера приносить задоволення від фізичного навантаження, а також надихає на роздуми...
|
|
Спелеологи, це особливі люди, окрема нація. Яким теплом, любовью та натхненням повинне бути наповнене серце людини, щоб так просто і глибоко розуміти печеру. Людина дихає, мріє і живе разом з печерою. Так легко розповідати необізнаним туристам про результати шаленно важкої праці, з такою любовью відстоювати інтереси, захищати своє „кришталеве дитя” може людина із відданим справі серцем. Саме такими людьми є спелеологи. Гадаю, бажання ближче відчути печеру приходить до людини з часом. Кожне наступне проходення додає щось нове у сприйняття печери як живого організму. Особливо гостро відчувається це наодинці з нею. Саме тоді вона влаштовує тобі перевірку, після якої по-новому починаєш розуміти цей світ. Печера – це окрема держава, яка встановлює свої правила, закони, свій час і ритм. І тільки той, хто підкоряється цьому порядку може прижитися в цій країні. Печера не звертає увагу на твої настрої, фізичні сили, бажання. Вона господиня і керує так, як їй заманеться. Часом вона лагідна і терпляча. Дозволяє тобі виявити своє я, показати свій характер. В такі хвилини ти впевнено пірнаєш у вир тунелів і стрімко мчиш повз неймовірної краси кришталеві квіти, кам’яне оздоблення „володарки часу” – печери. Ти на всі 100% впевнений у своїх силах, з легкістю минаєш розпору за розпорою, жодна перешкода не стримує тебе. Маленький шматочок паперу – карта – в твоїх руках перетворюється на неймовірної цінності документ, ти відчуваєш себе господарем ситуації. А вона вивчає тебе, придивляється і досліджує. Ти чуєш її подих коло своїх скронь. Вона спостерігає за кожним твоїм кроком. Тому не варто переоцінювати власні сили! Один хибний вчинок по відношенню до господині і вона одразу дасть тобі зрозуміти хто є хто. Їй варто лише трішки насупити носика, як ти починаєш відчайдушно блукати , марно трясти невинним компасом і найцінніший документ перетворюється у незрозумілу шифрограму, зорієнтуватися по якій тобі нереально. Ти відчуваєш всю повноту поняття тривимірності нашого світу. Коридори, перехрестя, зали , галереї починають грати з тобою у доволі таки жорстоку гру. Вони потішаються над твоїми марними спробами визначити напрям руху повітря, прив’язатися до найменшого виступу на стіні, підлога починає чудернацький танок під твоїми стомленими ногами. Так триває доти, поки печера не поставить знахабнілу маленьку людинку на своє місце, поки не покаже, хто тут замовляє музику. І справді, варто на хвилину відпустити свій розум , „відв’язатися” від камінців, пустити себе у вільний хід, усвідомити, що ти не один у цьому зачарованому застиглому світі краси, відчути його ритм і одразу все стає на свої місця. Господиня, потішивши своє самолюбство, заспокоюється, стає милосердною. До тебе знову повертаються сила, енергія і прагнення бігти, підкоряти, жити. Та тепер ти вже знаєш, що в тебе з’явилася нова могутня і мовчазна подруга, на підтримку якої ти завжди можеш розраховувати. Ти пройшов випробовування. Ти свій. В тобі народжується ніжність і любов, яка переповнює твоє серце при кожному доторку до цих стін, таких теплих і м’яких. Гармонія наповнює тебе, ти відчуваєш як кам’яні руки з небувалою ніжністю огортають тебе у лагідні обійми – тобі стає затишно і спокійно. Огортає вона ніжно, щоб захистити, відчути твоє тепло, але не пошкодити крихітне створіння – людину. Кожен кристалик викликає в тебе не дике, галасливе захоплення туриста, що вперше потрапив у печеру, а теплу радість від розуміння, що ти є частинкою цього світу. Кашуба Юлія Смотри также: Если Вы хотите регулярно получать новые интересные статьи о странах - подпишитесь:
информационная туристическая рассылка Turistua.com

|

|